Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!
Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!
Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!
То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!
Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.
Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.
Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!
Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.
Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!
Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...
Пацаны, привет, я вам такое расскажу, аж волосы дыбом встанут! На днях, как заклацался, почувствовал потребность в чем-то абшабашенном, понимаете? Да так, что аж кости тряслись. Ходил-ходил по переулкам, пока не встретил своего старого друга, который, к слову, барыжит разной хуйней. И тут он мне говорит: "Братан, у меня для тебя шикарная закладка. Топчик, правда!" Ну что я, как апер, понимаю, что со мной не так и хочу избавиться от этого шугняка. В общем, я договорился с ним и купил отличную партию шишек марихуаны.
Вы все знаете, что Дота 2 – это такое дело, из которого ты можешь выпасть только по собственному желанию. Я, собственно, и подготовился: закупился едой и газировкой, ублажил себя всеми необходимыми удобствами и включил компьютер. И вот пошла эта абшабашенная вечеринка!
Я уже во всю курил свои шишки, когда вдруг всплыла идея: а почему бы не подогреть эту игру дополнительно? Вспомнил, что у меня в ящике лежал апер, давно купленный, но такое себе. Решил его пропустить и взбодриться на полную катушку. В итоге, я просто повергся в состояние бредовой эйфории – мой герой в Доте просто рулил и нагибал всех на своем пути. Это был просто пиздец какой-то!
Игра пошла на ура, каждая новая победа наталкивала меня на новые рекорды. Я тупо забывал про реальность и полностью погружался в этот мир магии и битв. Пару раз засыпал прямо за компом, но это не помешало мне продолжать играть. Я стал настоящим монстром, которого не остановить!
Но, честно скажу, после двух дней без сна и отдыха я уже начал чувствовать себя каким-то овощем. Я уже не мог продолжать в том же режиме, но мозг требовал еще больше адреналина и восторга от игры.
В живой мир я вышел через этакие полчаса, как сел в ванну с холодной водой. Бог, это было самое приятное ощущение в жизни после такого безумного марафона! Мои мысли стали более четкими, а отголоски галлюцинаций постепенно уходили. Но ощущение ветерана войны все равно осталось и по сей день.
В итоге, я понял, что такой экстрим не для меня. Дота 2 – это действительно крутая игра, но нужно уметь контролировать себя и не забывать о реальном мире. А наркотики – это вообще другое дело, с ними нужно быть крайне осторожным и отнестись к ним с пониманием и ответственностью.
В общем, пацаны, теперь я знаю, что марихуана и Дота 2 – это вещи, которые могут одновременно поднять тебя в небеса и отправить прямиком в глубокий пиздец.
Заебательский был опыт, не скажу. Играть в Доту 2, быть на кайфу и при этом находиться под угаром – это настоящий экстрим для ценителей адреналина. Но, опять же, всему свое время и место, а абузить это – ну такое. Мне как-то страшно стало, когда я понял, что все эти шишки и апер только усиливали мои бредовые фантазии. Я просто не был готов к такой охуенной дозе эйфории, и все вокруг меня начало казаться нереальным и что-то среди дремотного состояния я просто начал путать реальность и игровой мир. В итоге, такое состояние меня больше не устраивало и я решил открыть глаза на реальную жизнь.
<i> |
Выделение текста курсивом. |
<u> |
Подчеркивание текста. |
<s> |
Зачеркивание текста. |
<table> |
Создание таблицы. |
<blockquote> |
Выделение текста цитатой. |
В общем, братаны, не забывайте о реальной жизни и контролируйте свое влечение к наркотикам и игровым маразмам. Да и вообще, будьте умнее меня и не балуйтесь на ровном месте!